Редизайн сайту на WordPress

Чому WordPress залишається лідером серед CMS

Близько 43 % усіх сайтів у світі працюють на WordPress — і ця цифра продовжує зростати.
В Україні частка цієї CMS ще вища, особливо серед малого та середнього бізнесу, ІТ-компаній і digital-агенцій.
Причина проста: WordPress — це гнучка, безпечна й масштабована платформа, яка підходить як для корпоративних сайтів, так і для великих порталів чи онлайн-магазинів.

Проте навіть найкраща система потребує оновлення.
Сайт, створений 3–5 років тому, часто не відповідає сучасним стандартам SEO, UX і швидкодії.
Саме тому редизайн сайту на WordPress став одним із найпопулярніших напрямків розвитку вебресурсів в Україні.

Редизайн у цьому контексті — це не просто “оновлення теми”, а повна технічна, візуальна й аналітична модернізація сайту без втрати даних, SEO і контенту.

1. Коли потрібен редизайн сайту на WordPress

Редизайн не варто відкладати, якщо спостерігається хоча б одна з таких ознак:

  • сайт повільно завантажується;
  • з’явилися технічні помилки після оновлень;
  • дизайн виглядає застарілим або неадаптивним;
  • конверсія знизилася, а відмови зросли;
  • контент важко оновлювати через неефективну структуру;
  • компанія провела ребрендинг або змінила позиціонування.

WordPress дозволяє проводити редизайн поступово, не зупиняючи роботу сайту, але вимагає чіткого плану, щоб уникнути втрати SEO або контенту.

2. Підготовчий етап: аналітика й технічний аудит

Редизайн на WordPress починається не з вибору теми, а з аудиту поточного сайту.
Він включає:

  • перевірку продуктивності (PageSpeed, GTmetrix, Core Web Vitals);
  • аналіз безпеки (SSL, версія PHP, плагіни);
  • аудит структури бази даних;
  • аналіз установлених плагінів (які дублюють функції або створюють навантаження);
  • SEO-аудит (індексація, метадані, карта сайту).

Результатом стає технічне завдання на редизайн (ТЗ) — документ, який визначає,
що потрібно змінити, що залишити, і як оптимізувати сайт без шкоди для пошуку.

3. Вибір підходу: редизайн або реконструкція

У WordPress існує два базові варіанти оновлення сайту:

  1. Редизайн поверх наявної теми.
    Підходить, якщо сайт побудований на сучасній темі (наприклад, Astra, Hello Elementor, GeneratePress).
    Перевага — менші витрати, швидке оновлення.
    Недолік — обмеження дизайну та коду.
  2. Повна реконструкція.
    Використовується, коли сайт має стару або нестабільну тему, проблеми з кодом, неадаптивну структуру чи “важкі” плагіни.
    У такому випадку створюється нова тема або child-theme, що враховує всі UX-і SEO-вимоги.

Бізнесам у Львові найчастіше підходить другий варіант — створення нового дизайну з урахуванням корпоративних цілей і швидкості.

4. UX і структура при редизайні на WordPress

WordPress дозволяє будувати сайти з високим рівнем UX-гнучкості,
особливо якщо використовуються конструктори сторінок (Elementor, Bricks Builder, Block Editor).

Під час UX-переробки враховується:

  • структура головної сторінки та навігації;
  • логіка переходів між розділами;
  • доступність важливих CTA;
  • простота заповнення форм;
  • читабельність тексту;
  • правильна ієрархія заголовків.

UX-дослідження на етапі редизайну дозволяє створити логічний, інтуїтивний і швидкий інтерфейс,
що підвищує конверсію у 1,5–2 рази.

5. Вибір теми та побудова дизайн-системи

Одна з ключових переваг WordPress — широкий вибір тем і візуальних рішень.
Але саме це часто стає пасткою: готові теми не завжди відповідають корпоративним стандартам.

Для B2B-компаній правильніше використовувати індивідуальний дизайн або розробку на базі “чистої” теми (наприклад, Hello Elementor),
де дизайн створюється з нуля відповідно до фірмового стилю.

Під час редизайну формується дизайн-система, яка включає:

  • кольорову палітру;
  • типографіку;
  • UI-елементи (кнопки, поля, іконки);
  • відступи, сітку, структуру блоків.

Це гарантує, що всі сторінки після редизайну будуть виглядати цілісно, навіть якщо контент оновлюватиметься різними людьми.

6. Оптимізація плагінів і швидкодії

Багато сайтів на WordPress “падають” не через дизайн, а через перевантаження плагінами.
Редизайн — ідеальна нагода зробити “цифрове прибирання”:

  1. Визначити непотрібні або дублюючі плагіни.
  2. Замість десятка рішень для дрібних задач використати універсальні (наприклад, Rank Math для SEO).
  3. Увімкнути кешування (WP Rocket, LiteSpeed).
  4. Встановити CDN.
  5. Використати плагін для стиснення зображень (ShortPixel, Smush).

Результат — швидкість завантаження зростає на 40–70 %,
а Google PageSpeed може показати 90–100 балів, що напряму впливає на SEO.

7. Безпека сайту під час і після редизайну

Редизайн — це чудовий момент для посилення кіберзахисту.
Рекомендовано:

  • оновити ядро WordPress до останньої версії;
  • видалити невикористовувані теми та плагіни;
  • встановити Wordfence або iThemes Security;
  • налаштувати автоматичні резервні копії (UpdraftPlus, JetBackup);
  • використовувати двофакторну автентифікацію для адміністраторів.

Безпека — критичний елемент корпоративного іміджу,
особливо якщо сайт зберігає дані клієнтів або приймає платежі.

8. Перенесення контенту без втрати SEO

Одне з найважливіших завдань під час редизайну сайту на WordPress — зберегти весь контент і пошукові позиції.
Помилка навіть у дрібницях може призвести до втрати трафіку, який напрацьовувався роками.

Основні кроки:

  1. Експорт контенту (через стандартні інструменти WordPress або плагіни All-in-One WP Migration, WPvivid).
  2. Перевірка медіафайлів: чи всі зображення правильно перенеслись у нову структуру /uploads/.
  3. Збереження URL-адрес: якщо структура змінюється — створюються редиректи (301).
  4. Оновлення метаданих: SEO-плагіни (Rank Math, Yoast) дозволяють перенести Title, Description, Open Graph.
  5. Підключення Search Console і перевірка індексації.

Контент — це не лише тексти, а й структура, мікророзмітка, внутрішні посилання, мультимедіа.
Усе це має бути перенесено коректно, щоб Google не сприйняв нову версію як новий сайт.

9. SEO після редизайну: перевірка й оптимізація

Редизайн часто дає шанс “перезапустити” SEO без шкоди для попередніх результатів.
Для цього проводиться повторний SEO-аудит після оновлення:

  • перевірка швидкості завантаження та мобільної адаптації;
  • виявлення “битих” посилань (404);
  • тестування sitemap.xml та robots.txt;
  • перевірка мета-тегів та alt-текстів;
  • оцінка Core Web Vitals.

Після цього створюється нова SEO-стратегія:

  • оптимізація контенту під оновлену структуру;
  • оновлення сторінок “Послуги”, “Про нас”, “Блог”;
  • внутрішня перелінковка;
  • оптимізація для локального пошуку (Google Business Profile).

Це особливо важливо для компаній зі Львова, оскільки локальне SEO відіграє ключову роль у залученні клієнтів.

10. Тестування після редизайну

Після завершення технічних робіт сайт обов’язково проходить тестування:

  • функціональне: перевірка форм, меню, фільтрів;
  • адаптивність: сайт має коректно відображатись на всіх розмірах екранів;
  • сумісність: тестування у різних браузерах (Chrome, Safari, Firefox, Edge);
  • навантаження: перевірка роботи при великій кількості користувачів;
  • юзабіліті-тестування: оцінка зручності інтерфейсу реальними людьми.

Для WordPress також критично перевірити сумісність плагінів і PHP-версії, оскільки навіть один несумісний плагін може спричинити помилки 500.

11. Приклади успішного редизайну WordPress-сайтів в Україні

  • IT-компанія зі Львова: редизайн на базі Hello Elementor зберіг SEO й збільшив швидкість завантаження з 3,7 с до 1,2 с. Конверсія зросла на 46 %.
  • Медичний центр з Києва: перехід із застарілої теми Avada на GeneratePress зменшив вагу сторінки на 60 %, а кількість онлайн-заявок зросла вдвічі.
  • Виробник меблів з Тернополя: новий UX-дизайн каталогу підвищив середню тривалість сеансу з 55 секунд до 2 хвилин 10 секунд.

Ці приклади показують, що редизайн — це інвестиція в ефективність, а не просто “візуальне оновлення”.

12. Типові помилки при редизайні WordPress-сайтів

  1. Ігнорування резервного копіювання.
  2. Використання “важких” тем із сотнями непотрібних функцій.
  3. Надмірна кількість плагінів (10–20 — межа для стабільності).
  4. Відсутність тестового середовища (staging).
  5. Зміна структури URL без редиректів.
  6. Недостатня увага до мобільного UX.
  7. Відсутність SEO-перевірки після оновлення.

Багато розробників припускаються цих помилок через поспіх.
Компанії, які дотримуються системного підходу (як SolTech), зберігають позиції, швидкість і клієнтів.

13. Рекомендації для B2B-бізнесів

  1. Використовуйте child theme, щоб майбутні оновлення не зруйнували редизайн.
  2. Переходьте на PHP 8.2+ — це дає +20–25 % швидкодії.
  3. Підключайте Google Tag Manager для аналітики.
  4. Використовуйте модульну структуру блоків, щоб легко додавати нові сторінки.
  5. Регулярно оновлюйте плагіни, але лише після тестування.

Для корпоративних клієнтів головна перевага WordPress — контроль і масштабованість без залежності від розробників.

14. Післяредизайновий моніторинг

Після запуску нового сайту необхідно протягом перших 60 днів:

  • контролювати аналітику (трафік, конверсії, швидкість);
  • перевіряти індексацію в Search Console;
  • збирати зворотний зв’язок від користувачів;
  • оптимізувати контент за результатами поведінкових метрик.

Це дає змогу стабілізувати позиції та уникнути “просідання” після редизайну.

15. Висновок

Редизайн сайту на WordPress — це не просто “новий вигляд”, а повна модернізація бізнес-інструменту, який щодня приносить клієнтів.
Він поєднує UX, SEO, безпеку, аналітику й швидкодію в одну систему.

Для компаній у Львові та по всій Україні такий підхід став стандартом:
замість “разових оновлень” бренди переходять до стратегічного редизайну з ROI-виміром.

SolTech рекомендує планувати оновлення не рідше ніж раз на 3–4 роки — це гарантія того, що ваш сайт залишиться сучасним, швидким і прибутковим.

Потрібен сайт? Ми допоможемо!